Сибірка – гостре, особливо небезпечне інфекційне захворювання всіх видів сільськогосподарських, домашніх і диких тварин, а також людей, яке викликається бактерією Bacillus anthracis, паличкоподібною, грампозитивною, нерухомою, капсульованою, аеробною або факультативно анаеробною, спороутворюючою бактерією, що належить до родини Bacillacae.

Збудник сибірки існує у вигляді двох основних форм: вегетативній, тобто у вигляді бацил, які мають форму палички з прямими, ніби обрубленими кінцями, і споровій. Вегетативна форма в організмі інфікованої тварини може утворювати “капсулу”.
Серед сільськогосподарських тварин більш сприйнятливими є велика рогата худоба та вівці, за ними йдуть кози та коні.
Основним джерелом сибірки є хвора тварина, яка виділяє збудника в зовнішнє середовище з сечею, фекаліями, молоком, кров’янистими виділеннями ще до того, як з’являються характерні клінічні ознаки.

Носії та джерела сибірки в навколишньому середовищі різноманітні. Це і ґрунт, корми, кісткове борошно, інфіковані екскременти, кров та інші виділення інфікованих тварин. Найчастіше початкове джерело виникає в результаті порушення ґрунту старих скотомогильників із захороненим збудником. Бацили поширюються по території через заражені струмки, комах і фекальні забруднення інфікованих птахів і диких тварин, включаючи кішок, собак та інших м’ясоїдних. Вони потрапляють в організм аліментарним, повітряним шляхом або через пошкоджену шкіру.

У тварин клінічний перебіг цього захворювання протікає в надгострій, гострій, підгострій та хронічній формах.
Хвороба прогресує швидко, і часто тварин знаходять мертвими без попередніх клінічних ознак. Помираючих тварин зазвичай виявляють роздутими без трупного задубіння або неповного задубіння, а відсутність згортання крові є найбільш помітною характеристикою сибірки. Кров може не згортатися, і кров’яні виділення можуть витікати з ніздрів, очей, рота та заднього проходу після смерті.

Хоча сибірка досить чутлива до антибіотикотерапії, клінічний перебіг часто настільки швидкий, що лікування уражених тварин може бути неможливим. Раннє виявлення спалахів, знищення хворих тварин та інфікованих об’єктів, а також впровадження відповідних санітарних процедур на бійнях та молочних заводах забезпечать безпеку продуктів тваринного походження, призначених для споживання людиною.

Профілактика сибірки полягає в проведенні регулярних щеплень сприйнятливих до цього захворювання тварин однією із дозволених до використання вакцин.

З метою своєчасного реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані з даним захворюванням тварин, слід неухильно дотримуватись положень Закону України „Про ветеринарну медицину”, Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки, Інструкції про заходи з профілактики та боротьби з сибіркою тварин.

Довідково повідомляємо, що з інформацією про дане захворювання можна ознайомитись на офіційному сайті WOAH за посиланням: https://www.woah.org/en/disease/anthrax/