Український мед має шалений попит за кордоном, адже, окрім бездоганних смакових якостей, він містить велику кількість корисних властивостей. Але перед тим, як потрапити безпосередньо до споживача, мед проходить декілька етапів суворого відбору: на колір, смак, фізико-хімічні властивості та якісні показники.

Перспективи українського меду в Європі залежать від забезпечення якості та безпечності продукції, відповідності стандартам та вимогам ЄС, а також від конкуренції з іншими країнами-виробниками.

За останній тиждень фахівцями Північного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні було перевірено на відповідність вимогам країн призначення 15 вантажів з медом, загальною вагою 301,9 тонни. Мед експортувався до Франції, Німеччини, Хорватії, однак найбільший попит був від США та Канади.

Посилаючись на інформаційний інтернет-ресурс Голос Америки, це можна пояснити тим, що американське та українське бджільництво дуже відрізняється. В США бджіл у промислових масштабах (декілька тисяч вуликів) в основному використовують для запилення, і на цьому заробляють гроші. Тобто мед – вторинний продукт. На цих пасіках використовуються антибіотики, тому і мед не дуже гарної якості.

А в Україні навпаки. Пасічники заробляють на продуктах бджільництва. Окрім того, сезон збору меду в США дуже короткий. Він закінчується на початку липня, тоді як в Україні мед качають практично ціле літо. Більше того, окрім квітів, липи та акації в Україні ще багато соняшнику, а в штатах цього немає. Там, в більшості, сіють кукурудзу та сою, а це, як відомо, не медоноси.

Задля забезпечення безперебійного експорту української солодкої продукції, з метою посилення економічної стабільності, окрім вищезазначених країн, у 2024 році Україна налагодила новий ринок збуту меду до Китайської Народної Республіки, пройшовши всі етапи погодження форми сертифіката на експорт меду до Китаю.