Віспа овець та кіз: небезпека, яку можна зупинити разом

Віспа овець та кіз є особливо небезпечним вірусним захворюванням дрібних жуйних тварин, яке спричиняє значні економічні збитки та загрожує тваринництву. Хвороба швидко поширюється, супроводжується частими летальними випадками, особливо серед молодняку, а ефективного лікування не існує. Для людини віспа овець та кіз небезпеки не становить, проте її наслідки для господарств можуть бути катастрофічними.
 Підвищення рівня поінформованості власників тварин, фермерів та всіх суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з тваринами і продукцією тваринного походження, є одним із пріоритетних напрямів запобігання занесенню та поширенню хвороби. Своєчасне інформування щодо ознак захворювання, шляхів його передачі та заходів профілактики сприяє збереженню поголів’я.
 З цією метою Північне міжрегіональне головне управління Держпродспоживслужби на державному кордоні проводить інформаційну кампанію, спрямовану на інформування населення та суб’єктів господарювання про ризики, пов’язані з віспою овець та кіз, і заходи профілактики цього захворювання.

Що таке віспа овець та кіз?

Збудником хвороби є вірус роду Capripoxvirus. Він уражає овець і кіз, а спалахи фіксують у країнах Азії, Африки та на Близькому Сході. В останні роки хвороба неодноразово виникала й у країнах Європи, зокрема на Балканах, тому ризик її занесення залишається реальним.

Як передається віспа овець та кіз?

Вірус поширюється кількома шляхами:

• через прямий контакт здорових тварин із хворими;

• повітряно-крапельним шляхом;

• через заражені корми, підстилку, воду, інвентар, транспортні засоби та тару;

• через одяг, взуття та руки людей, які контактували з хворими тваринами;

• через комах-переносників, які механічно розносять збудника;

• через шкіряну та вовняну сировину від хворих тварин.

Збудник хвороби тривалий час зберігається у навколишньому середовищі, зокрема у висохлих струпах, вовні та шкірі, тому передача інфекції можлива й опосередковано, без прямого контакту з хворою твариною.

Як розпізнати хворобу?

Інкубаційний період зазвичай становить від кількох днів до трьох тижнів. До типових ознак належать:

• підвищення температури тіла, пригнічення, відмова від корму;

• виділення з очей і носа, почервоніння слизових оболонок;

• поява на шкірі, особливо на ділянках без вовни (голова, вуха, вим’я, внутрішня поверхня стегон, під хвостом), плям, вузликів та пухирців, які згодом перетворюються на струпи;

• ураження слизових оболонок ротової порожнини та дихальних шляхів;

• спонтанні аборти у вагітних тварин.

У неблагополучних господарствах загибель може сягати значної частки поголів’я, а серед ягнят і козенят бути ще вищою.

Прості правила, які захищають господарство.

• Купуйте тварин лише в перевірених господарствах і тільки з ветеринарними супровідними документами.

• Не купуйте тварин на стихійних ринках та у випадкових продавців.

• Новопридбаних тварин обов’язково утримуйте окремо та під наглядом протягом карантинного періоду.

• Обмежуйте доступ сторонніх осіб і транспорту на територію, де утримують тварин.

• Регулярно проводьте очищення та дезінфекцію приміщень, інвентарю й транспортних засобів.

• Не використовуйте корми та підстилку невідомого походження.

• Регулярно оглядайте поголів’я та не допускайте контактів із тваринами з сусідніх неблагополучних територій.

Що робити, якщо ви помітили підозрілі ознаки?

За появи будь-яких ознак, схожих на віспу, необхідно негайно повідомити лікаря ветеринарної медицини, який обслуговує господарство. До приїзду фахівців слід ізолювати хворих і підозрілих тварин, не переміщувати поголів’я, не продавати і не забивати тварин, не вивозити продукцію та інвентар за межі господарства.
 Приховування хвороби чи самостійне «лікування» без залучення ветеринарних фахівців призводить до швидкого поширення збудника на сусідні господарства і ставить під загрозу всю галузь.

Роль державного кордону.

Саме на державному кордоні відбувається перша лінія захисту від занесення небезпечних хвороб тварин. Фахівці відділів прикордонного інспекційного контролю перевіряють супровідні документи на тварин і продукцію тваринного походження та контролюють дотримання вимог щодо ввезення. Особливу увагу приділяють клінічному огляду тварин та умов транспортування. Також проводиться дезінфекція транспортних засобів, як складова державної системи біобезпеки, щоб не допустити занесення збудника  хвороби на територію України. Дотримання вимог законодавства є обов’язком кожного, хто переміщує через державний кордон тварин, вовну, шкіряну сировину та інші продукти тваринного походження.

Захист від віспи починається з відповідальності кожного.

Профілактика небезпечних хвороб тварин є спільною справою державних органів, власників тварин, перевізників і кожного громадянина. Своєчасне повідомлення про підозру на хворобу, дотримання біобезпеки та уважність до походження тварин і кормів дозволяють зберегти поголів’я та не допустити економічних втрат.
 Північне МГУ Держпродспоживслужби на державному кордоні закликає: будьте уважними та відповідальними, купуйте тварин лише з документами, дотримуйтеся правил біобезпеки та без зволікань повідомляйте ветеринарну службу про підозрілі випадки.

Віспа не пробачає халатності.